Вівторок, 17.10.2017, 09:42
Сайт осередку Молодої Просвіти НУХТ
| RSS
Меню сайту
Категорії каталога
Статті членів осередку [4]
Інші статті [6]
Поезія [35]
Наше опитування
Чи чули Ви колись про Молоду Просвіту?
Всього відповідей: 106
Головна » Статті » Поезія

Помало помираю
Помало помираю 

Помало помираю, 
Як жити далі не знаю 
Я не можу любити 
Ту що хоче мене вбити. 
Вона цього не знає, 
Що мені серце розбиває, 
І буде казати 
Що не можна так кохати. 
Що хоче померти 
Бо вже не боїться смерті. 
Набридло вже їй 
Зі мною кохатись, 
Та ніколи не буду 
Я без бою здаватись. 
Ніколи не забуду 
Що мені ти писала, 
Ніколи не забуду 
Що мене ти стидалась. 
Ніколи не забуду 
Твій сміх калиновий, 
Та може все ще буде, 
"але ж ти просто знайомий..." 
Помало помираю, 
Як жити далі не знаю 
Я так хочу любити 
Ту що хоче мене вбити...



Джерело: http://sirko.ucoz.ua/index/0-4
Категорія: Поезія | Додав: Андрій (18.11.2008) | Автор: Ширма Сергій Віталійович
Переглядів: 521 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright Sirko© 2017